Харківська міська громадська організація інвалідів "Соціально-реабілітаційний центр незрячих" була створена в 2000 році колишніми учнями Харківської школи-інтернату для сліпих дітей ім. В.Г. Короленка.
Люди, які, певною мірою, змогли реалізувати себе в житті - отримати вищу освіту, роботу, вирішили допомогти тим, хто щороку вливався в лави інвалідів по зору.
Однією з найсерйозніших проблем, на боротьбі з якою було вирішено зосередити зусилля, була низька конкурентоспроможність сліпих людей на ринку праці, непристосованість їх до повноцінної інтеграції в суспільство, споживацьке ставлення багатьох інвалідів і несприйняття нових реалій життя.
Першим кроком, спрямованим на вирішення зазначеної проблеми, було б відкриття в кожному великому місті, обласному центрі соціально-реабілітаційного центру незрячих, в якому як пізно осліплі люди, так і випускники шкіл-інтернатів могли б отримувати психологічну допомогу, консультації юриста, пройти навчання орієнтування з тростиною і роботі на персональному комп'ютері з використанням спеціальних голосових програм, скористатися фондами бібліотеки, в першу чергу, навчальної та наукової літератури, фонотеки.
Таку пропозицію молодих інвалідів зустріло розуміння як з боку керівництва УТОС, так і регіональних органів влади. Однак, до реальних кроків створення таких центрів, їх фінансування, було дуже далеко, а сліпі люди потребували допомоги вже сьогодні.
Тоді, за порадою, на той момент начальника управління соціального захисту Харківської міськради Світлани Олександрівни Горбунової-Рубан, ініціативною групою інвалідів була заснована громадська організація інвалідів, яка у тісній співпраці з УТОС та органами місцевої влади та самоврядування могла б вирішувати багато питань, які не вирішуються на рівні держави.
Також, безумовно, заслуговують подяки такі люди, що надали підтримку молодій організації:
- Більчич Владислав Миколайович, голова президії УТОС,
- Лазарєв Михайло Миколайович, генеральний директор Харківського УВО "Електросвітло" УТОС,
- Тимченко Олександр Якович, директор УВП-3, ХУВО "Електросвітло" УТОС,
- Долбня Сергій Семенович, голова Харківської обласної організації УТОС.
Спільними зусиллями інвалідів та допомоги підприємств УТОС, в колишній їдальні гуртожитку трамвайно-тролейбусного управління був зроблений косметичний ремонт, в буквальному сенсі, прорубаний окремий вихід, зварені сходи, сконструйований величезний стіл.
Команда центру 2000 року:
Москалець Сергій, Міцук Євген, Носов Олександр, Сухар Віталій, Дубов Микола.
З 2000 року в Центрі розпочала свою роботу юридична консультація для незрячих і курси навчання роботі на ПК з використанням голосових програм. Перші комп'ютери Центру були принесені з дому членами організації, за кошти міського бюджету було придбано для Центру лазерний принтер та телефонний апарат, всі послуги і види допомоги для незрячих були безкоштовні.
У 2001 році громадська організація взяла участь в конкурсі інноваційних ідей Світового банку. На фінальній презентації в Києві проект представляли Москалець Сергій, Носов Олександр і Москалець Олена. У числі трьох проектів у соціальній сфері, проект Харківської міської громадської організації інвалідів "Соціально-реабілітаційний центр незрячих" був визнаний переможцем і профінансований на суму $ 11200.
Кошти були спрямовані на закупівлю 6-ти сучасних комп'ютерів, сканера для створення бібліотеки навчальної літератури, оплати ставок інвалідів, що брали участь у реалізації проекту.
Така кількість техніки дозволила перейти від індивідуальних занять з навчання роботі на ПК до групових. Адже станом на літо 2001 року в черзі на навчання роботі на комп'ютері перебувало 186 інвалідів по зору.
Також у незрячих студентів та інших інвалідів зору з'явилася можливість самостійної роботи на ПК в приміщенні Центру з використанням сканера та принтера, фондів бібліотеки навчальної, наукової, довідкової та енциклопедичної літератури.
Заняття не уривалися навіть у зимовий час, коли через погане опалення температура в приміщенні знижувалася до покриття льодом води в чайнику. Люди вдягали шапки та рукавички на одну руку, грілися гарячим чаєм.
Групи для занять формувалися за рівнем базових знань і навичок роботи з комп'ютером і проходили 2-3 рази на тиждень. Кожен учень для освоєння клавіатури приходив для самостійних занять з клавіатурним тренажером - програмою, спеціально написаною незрячим програмістом для надання допомоги інвалідам зору в опануванні клавіатурою.
У залежності від рівня групи, навчання проходило від двох до чотирьох місяців. Учні отримували деякий комплект базових знань з влаштування ПК, поняття інформації і файлової системи, могли працювати з файлами, папками, архівами, відкривати і редагувати текстові документи в редакторах пакета Офіс, самостійно могли, скориставшись сканером, перетворити інформацію зі стандартного друкованого підручника в електронний формат, зручний для роботи і занять.
Досвід організації та проміжні результати реалізації проекту були оцінені Світовим банком як унікальні. Центр відвідала делегація чиновників Кабінету міністрів України і Харківської облдержадміністрації на чолі з президентом Світового банку з Вашингтона Лукою Барбоне.
Після реалізації проекту робота Центру, звичайно, не закінчилася. Починаючи з 2000 року, організація бере участь у конкурсі Харківської міської ради на отримання фінансової допомоги для реалізації соціальних проектів або виконання соціальних замовлень. Завдяки цьому, а також небайдужим меценатам і підприємцям, Центр не припиняв своєї роботи, надаючи будь-які види допомоги для незрячих безкоштовно. Робота велася не тільки в приміщенні Центру, а й в первинних організаціях УТОС, Харківській гімназії-інтернаті для сліпих дітей ім. В.Г. Короленко. Представники організації брали активну участь у різного роду круглих столах, семінарах, нарадах, у роботі єдиної соціальної мережі міста Харкова, керівник організації входить до різного роду дорадчих органів та комісій Харківської міської ради, регіонального Фонду соціального захисту інвалідів, Національної Асамблеї інвалідів.
Про діяльність та досягнення організації вийшло близько сотні сюжетів на телебаченні і радіо не лише регіону, а й міжнародних, сотні публікацій у пресі, цент відвідали десятки делегацій різного рівня. Керівник організації, Москалець Сергій Дмитрович, а також члени організації були неодноразово відзначені грамотами від органів влади та самоврядування, урядовими нагородами.
У 2004 році керівник організації Москалець Сергій Дмитрович у складі делегації працівників соціальної сфери та медицини Харківської та Хмельницької областей побував у Швеції, де ознайомився з методами роботи соціальних служб цієї країни - однієї з найрозвиненіших в галузі соціального захисту населення. У ході поїздки делегація побувала як в муніципальних установах, так і неурядових громадських організаціях міст Остерзунд і Стокгольма. Поїздку профінансував Український фонд соціальних інвестицій, заснований Світовим банком з Кабінетом міністрів України для реалізації соціально - гуманітарних проектів в Україні.
У 2008 році Харківський соціально-реабілітаційний центр незрячих виступив з ініціативою про організацію служби супроводу людей з порушенням зору в місті Харкові із залученням до цієї роботи харківських безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Проект був реалізований спільно з районними центрами зайнятості міста Харкова та Харківською міською радою. Цей досвід був унікальним не тільки для України, але й країн СНД, багатьох країн Європи та Америки. Сюжети про організовану службу супроводу пройшли, серед іншого, по центральних телеканалах України й Росії. Для підготовки безробітних до роботи в якості асистентів-супроводжуючих співробітниками Центру була розроблена спеціальна методична інструкція. Досвід організації такої служби не залишився харківською прерогативою і був поширений всіма доступними методами для освоєння в інших регіонах України. Станом на 2014 рік вже в 6-ти регіонах така служба працює і ще 2 регіони проходять узгодження та підготовку нормативних підстав до організації служби супроводу в своєму населеному пункті. В Харкові до 50-ти соціальних працівників - супроводжуючих щодня виходять на маршрути з незрячими.
Значення появи служби супроводу важко переоцінити. Кожна самостійна поїздка незрячої людини - втрата мільйонів нервових клітин, ймовірність отримати травму, збити взуття, вимазати одяг і інше. Перехід же через дорогу, за словами самих незрячих - це лотерея й не безпрограшна. Крім походів для вирішення поточних побутових проблем, особливий попит існує на отримання супроводжуючого для освоєння нових маршрутів у зв'язку з надходженням на навчання до ВНЗ, новим місцем роботи і т.п. У цьому випадку соціальний працівник - супроводжуючий не просто забезпечує безпечне пересування інваліда по зору, але і надає допомогу з пошуку орієнтирів і оптимального руху по них для того, щоб надалі незряча людина могла самостійно за допомогою тростини зорієнтуватися і подолати маршрут. Також особливим попитом користуються походи за покупками - особливо одягом і взуттям. У цьому випадку супроводжуючий не тільки допоможе знайти товар, але і в якості незалежного експерта оцінить наскільки одяг добре сидить, допоможе підібрати аксесуари в потрібній кольоровій гаммі і необхідної якості. Користуються допомогою супроводжуючих і незрячі гості нашого міста, які попередньо зідзвонилися і замовили послугу. Персонал Центру не вимагає формальностей, заяв, довідок і договорів. Якщо людина звернулася за допомогою, значить вона її потребує і при цьому не настільки важлива її прописка і навіть статус інвалідності. Адже не секрет, що люди пенсійного віку часто не оформляють групу інвалідності по зору, якщо цей статус не дає збільшення соціальних виплат, але вимагає певних клопотів. Також звертаються ті, хто втратив зір недавно і допомога супроводжуючого їм потрібна саме для вирішення проблем по встановленню групи інвалідності і пов'язаних з цим походів по інстанціях.
Враховуючи досвід організації ефективної співпраці Центру із службою зайнятості, на прохання Департаментів Харківської міської ради, в 2009 році на додаток до служби супроводу були організовані громадські роботи з благоустрою території, прибирання сміттєзвалищ, підрізування дерев, фарбування дитячих майданчиків і багато іншого З 2011 року також у допомогу районним відділам субсидій направляються люди з числа безробітних для надання допомоги людям похилого віку, з порушенням зору в заповненні необхідних заяв , підготовки документів.