Коротко. Генрі Форд у книзі «Моє життя і робота» (1922) докладно описав, як на його заводі працювали люди з інвалідністю, зокрема незрячі. Тут — головні факти й цифри з книги і думки автора статті, засновника «Магазину для незрячих» Сергія Москальця, про те, що з досвіду Форда корисне для працевлаштування людей з інвалідністю сьогодні.
Книга Форда і чому вона цікава
Генрі Форд — засновник компанії Ford Motor Company, яка зробила автомобіль масовим завдяки конвеєрному виробництву. Свої погляди на бізнес і працю він виклав у книзі «Моє життя і робота», написаній разом із журналістом Семюелом Кроутером.
З багатьма висновками Форда — про економіку, ціноутворення, розвиток підприємства — автор як менеджер-економіст не погоджується. Але думки Форда про людей з інвалідністю (він писав про людей «з тілесними вадами») і сьогодні варті уваги.
Правило 1914 року: інвалідність — не причина для відмови
Форд пише, що на його заводі нікому не відмовляли в роботі через фізичний стан. Це правило запровадили 12 січня 1914 року — одночасно з мінімальною платою 5 доларів на день і восьмигодинним робочим днем.
«Сліпий або каліка на тому місці, куди його призначено, може виконати стільки ж роботи й отримати рівно таку саму плату, як цілком здорова людина. Ми не віддаємо переваги калікам, але ми довели, що вони можуть заробляти повну платню».
Слова «каліка», «глухонімий» — мова 1920-х, ми лишили їх у цитатах як є. Суть же сучасна: жодних поблажок і жодної дискримінації. Людину ставили туди, де її обмеження не заважає, і чекали звичайної продуктивності за звичайну оплату.
Скільки робіт на заводі підходило людям з інвалідністю
Щоб зрозуміти реальну картину, Форд наказав класифікувати всі види робіт на заводі за тим, яких фізичних можливостей вони потребують. Ось цифри з книги.
| Вид роботи | Кількість видів |
|---|---|
| Усього видів робіт | 7 882 |
| Важка робота для міцних, фізично здорових чоловіків | 949 |
| Робота для людей звичайної фізичної сили | 3 338 |
| Робота без фізичного навантаження | 3 595 |
| Можуть виконувати люди без обох ніг | 670 |
| Можуть виконувати люди з однією ногою | 2 637 |
| Можуть виконувати люди без обох рук | 2 |
| Можуть виконувати люди з однією рукою | 715 |
| Можуть виконувати незрячі | 10 |
Підсумок Форда: з 7 882 видів робіт 4 034 не потребували повної фізичної працездатності, хоча деякі з них вимагали сили.
За останнім обліком, який згадано в книзі, на заводі працювали 9 563 людини, чий фізичний стан Форд вважав нижчим за норму. Серед них — 4 повністю незрячі, 207 сліпих на одне око, 253 майже сліпих на одне око, 37 глухонімих, 60 людей з епілепсією, 234 без однієї ноги чи стопи, 4 без обох ніг чи стоп і 123 з ушкодженими або ампутованими руками.
Незрячий працівник на складі
Форд наводить приклад. Незрячого чоловіка направили на склад рахувати болти й гайки для відправлення у філії. Цю роботу вже виконували двоє зрячих працівників.
Через два дні майстер попросив перевести зрячих на інші місця: незрячий встигав робити і свою роботу, і ту, яку раніше виконували вони.
Робота під час лікування
Ще один досвід Форда стосувався працівників, які лежали в заводській лікарні. На ліжка клали чорні клейончасті покриття, і люди накручували гайки на невеликі болти. Працювали лише охочі, але захотіли всі.
Платили їм звичайну зарплату, а виробіток, за словами Форда, був приблизно на 20% вищий, ніж у цеху. Люди краще спали й їли і швидше одужували.
Про глухих працівників Форд пише коротко: особливої уваги вони не потребують і виконують свою роботу на всі сто відсотків.
Бізнес і благодійність
Форд був переконаний: бізнес і благодійність поєднати неможливо. «Мета фабрики — виробляти», і суспільству вона найкраще служить тоді, коли працює на повну силу.
Автор статті погоджується з цим лише частково. Соціальні гарантії для людей з інвалідністю — обов'язок держави, і перекладати його на окремих підприємців неправильно. Але приклад Форда показує головне: працевлаштування людей з інвалідністю — не милостиня, а розумна організація праці.
Що з досвіду Форда актуальне сьогодні
- Спершу робоче місце. Форд проаналізував усі види робіт і лише потім шукав, хто з ними впорається. Той самий підхід працює і зараз.
- Рівні вимоги й рівна оплата. Людина з інвалідністю — повноцінний працівник, а не об'єкт опіки.
- Реальна, а не формальна робота. Працевлаштування «для галочки» не дає нічого ні людині, ні підприємству.
- Умови, щоб дістатися роботи й працювати. Незрячому фахівцеві потрібні безпечний шлях (тактильні покажчики, звукові сигнали на переходах), доступне робоче місце і, за потреби, помічник. Автор давно обстоює ідею програми, яка забезпечувала б незрячих фахівців такими помічниками.
Сучасна тифлотехніка відкрила незрячим людям професії, про які в часи Форда й не мріяли: з програмою екранного доступу і дисплеєм Брайля можна працювати з документами, поштою й таблицями. Тож вибір професій сьогодні значно ширший за десять видів робіт із заводського списку Форда.
Від статті до справи
Автор багато років займається темою працевлаштування людей з порушеннями зору: захистив з неї магістерську роботу, брав участь в аналізі законопроєктів, організовував службу супроводу незрячих у Харкові, а згодом узявся за постачання тифлотехніки й тактильних покажчиків. Його девіз — «Роби, що можеш, і будь що буде».
Що обрати в нашому магазині для робочого місця
- Програмне забезпечення для незрячих — програми екранного доступу та збільшення екрана для роботи за комп'ютером.
- Дисплеї Брайля — щоб читати текст з екрана пальцями.
- Комп'ютерний тифлокомплекс — готове робоче місце для незрячого користувача.
- Відеозбільшувачі — для слабозорих працівників, які читають друковані документи.
Що почитати далі
Часті запитання
Чи справді на заводі Форда працювали незрячі?
Так. За даними самого Форда, під час останнього обліку на заводі працювали 4 повністю незрячі людини, а серед усіх видів робіт він знайшов 10, які може виконувати незрячий.
Де прочитати книгу «Моє життя і робота»?
Книга вийшла 1922 року. Англійський оригінал (My Life and Work) вільно доступний, зокрема в електронній бібліотеці Project Gutenberg. Про працівників з інвалідністю — у сьомому розділі, «Страх перед машиною».
Чи може незряча людина працювати за комп'ютером?
Так. Програма екранного доступу озвучує все, що відбувається на екрані, а дисплей Брайля показує текст рельєфними точками. Підібрати комплект під конкретне робоче місце допоможемо телефоном.
Фото
Маєте запитання? Телефонуйте: +380 97 737 31 71, пн–пт 9:00–17:00.