Коротко. Архівна новина від 17 квітня 2015 року: у Харківському обласному центрі зайнятості роботодавці зустрілися з директором Державної служби зайнятості Ярославом Кашубою. Президент організації «Соціально-реабілітаційний центр незрячих» Сергій Москалець говорив про службу супроводу незрячих і про те, чому роботодавцям невигідно створювати робочі місця для людей з інвалідністю.
Про що говорили на зустрічі
Новий очільник служби зайнятості розповів, що хоче наблизити допомогу й послуги центрів зайнятості до кожного безробітного і роботодавця та зробити їх зручнішими.
Керівники великих промислових підприємств Харківщини подякували директорові Харківського обласного центру зайнятості Володимиру Міненку за плідну роботу й співпрацю. Ярославу Кашубі вони поставили питання про розвиток машино- й літакобудування та про недосконалі механізми стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць.
Служба супроводу незрячих — з 2008 року
Наприкінці зустрічі слово отримав Сергій Москалець. Він розповів, що 2008 року в Харкові запрацювала служба супроводу незрячих, до якої залучали безробітних громадян.
За його словами, тоді це був унікальний проєкт не лише для України, а й для багатьох країн Європи. Москалець подякував керівникам обласного й міського центрів зайнятості за постійну підтримку цієї соціальної послуги і запропонував Ярославу Кашубі відзначити їх.
Чому роботодавцям невигідно працевлаштовувати незрячих
Друга тема виступу — дотації роботодавцям на створення нових робочих місць. За словами доповідача, кілька років тому держава компенсувала фонд оплати праці на новому робочому місці повністю, а у 2015 році — лише в розмірі єдиного соціального внеску.
Оскільки для працівників з інвалідністю ставка внеску значно нижча, нижчою виходила й допомога. Ось його розрахунок:
| Нове робоче місце для | Єдиний внесок (за словами доповідача) | Допомога держави від фонду оплати праці |
|---|---|---|
| людини без інвалідності | 40–45% | приблизно 30% |
| людини з інвалідністю | приблизно 8% | усього близько 7% |
Людині з інвалідністю, особливо першої групи, потрібні стороння допомога, облаштоване робоче місце й особливі умови безпеки праці. Компенсація 7% навряд чи переконає роботодавця цим займатися. Висновок Москальця: держава не стимулює працевлаштування незрячих, а фактично допускає їх дискримінацію.
Пропозиція щодо допомоги з безробіття
Наостанок Сергій Москалець запропонував не виплачувати допомогу з безробіття тим, хто насправді не шукає роботи. Він нагадав, що римські легіони між походами будували дороги.
За його словами, із сучасними технологіями, анкетуванням і єдиною базою служби зайнятості на пошук роботи досить години на тиждень, а решту часу можна будувати дороги чи прибирати місто.
На зауваження Ярослава Кашуби, що проти будуть профспілки, Москалець відповів: у профспілках такі самі українці, яким теж потрібні гарні дороги й чисті міста. Ідею підтримали присутні, зокрема директорка Харківської бісквітної фабрики Алла Коваленко.
Що почитати далі
- Про перспективи служби супроводу (2015) — що було далі зі службою супроводу незрячих.
- Генрі Форд, благодійність, працевлаштування — як Форд брав на роботу людей з інвалідністю.
- Що таке комп'ютерний тифлокомплекс — як облаштувати робоче місце незрячого за комп'ютером.
- Програми для незрячих — програми екранного доступу й синтезатори мовлення.
Маєте запитання? Телефонуйте: +380 97 737 31 71, пн–пт 9:00–17:00.