Коротко. ОВЗ — скорочення російського терміна «ограниченные возможности здоровья». В Україні його не вживають: у законах і документах МОН кажуть «особа з інвалідністю», «особливі освітні потреби» (ООП) та «інклюзивне навчання». Пояснюємо, що означає кожен термін, з посиланням на офіційні джерела.
Що таке ОВЗ і чому в Україні так не кажуть
«ОВЗ» (рос. «ограниченные возможности здоровья» — «обмежені можливості здоров'я») — термін російського освітнього законодавства. Ним позначають учнів, яким потрібні спеціальні умови навчання.
В українських законах такого терміна немає. Залежно від ситуації замість нього вживають два різні поняття: «особа з інвалідністю» — у соціальному захисті та «особа з особливими освітніми потребами» — в освіті.
Раніше на цій сторінці ми переказували російське трактування ОВЗ і вісім «категорій» дітей. Тепер пояснюємо українські терміни.
Особа з інвалідністю
Це поняття визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року:
Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності…
Важлива деталь: обмеження виникає при взаємодії із середовищем. Тому доступне середовище — пандус, озвучений сайт, підручник шрифтом Брайля — зменшує ці обмеження.
Довідник безбар'єрності, створений з ініціативи Олени Зеленської, радить ставити на перше місце людину, а не її особливість: «людина з інвалідністю», а не «інвалід».
Особливі освітні потреби (ООП)
У Законі України «Про освіту» (2017) особа з особливими освітніми потребами — це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту».
ООП та інвалідність — не те саме. Освітні потреби визначають за тим, яка підтримка потрібна дитині в навчанні, а не за наявністю статусу. Тому послуги інклюзивно-ресурсних центрів доступні дітям з ООП незалежно від того, чи мають вони інвалідність або діагноз.
Для дитини з порушенням зору така підтримка — це, наприклад, підручники шрифтом Брайля чи збільшеним шрифтом, посібники для вивчення Брайля, відеозбільшувачі або дисплей Брайля для роботи з комп'ютером.
Інклюзивне навчання та інклюзивне освітнє середовище
- Інклюзивне навчання — «система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників» (Закон «Про освіту»).
- Інклюзивне освітнє середовище — «сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей» (там само).
Простіше кажучи, дитина з ООП навчається разом з однолітками у звичайній школі, а школа створює для неї потрібні умови. Як організувати таке навчання, визначає Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів від 15 вересня 2021 року № 957).
Водночас працюють і спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри, зокрема для сліпих і слабозорих дітей. Про них — у статті «Школи для сліпих і слабозорих дітей в Україні».
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ)
ІРЦ проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, надає корекційно-розвиткові заняття і консультує батьків та педагогів. Звернутися можуть батьки дітей від 2 до 18 років.
Як повідомляє Міністерство освіти і науки, знайти найближчий центр і записатися на консультацію можна на порталі ircenter.gov.ua.
Російський термін — український відповідник
| Російський термін | Як кажуть в Україні |
|---|---|
| ОВЗ, «лица с ограниченными возможностями здоровья» | в освіті — особи з особливими освітніми потребами (ООП); у соціальному захисті — особи з інвалідністю |
| инвалид | людина (особа) з інвалідністю |
| инклюзивное образование | інклюзивне навчання, інклюзивна освіта |
| слепой, незрячий, слабовидящий | сліпий, незрячий, слабозорий; людина з порушенням зору |
Що почитати далі
- Школи для сліпих і слабозорих дітей в Україні
- Бібліотека корисних матеріалів — посібники з інклюзивної освіти.
- Шрифт Брайля: українська абетка, цифри й таблиця
- Що таке тифлотехніка
Часті запитання
Чи можна казати «діти з особливими потребами»?
Цей вираз трапляється в старіших документах і назвах проєктів. У чинному Законі «Про освіту» вживають точніший термін — «особи з особливими освітніми потребами».
Чи кожна дитина з інвалідністю має особливі освітні потреби?
Ці поняття не збігаються. ООП визначають за тим, чи потрібна дитині додаткова підтримка в навчанні, а інвалідність встановлюють за станом здоров'я. Які саме потреби має дитина, допоможе з'ясувати ІРЦ.
Як правильно: «сліпий» чи «незрячий»?
Обидва слова нейтральні й уживані — навіть у назві Українського товариства сліпих. Головне — говорити про людину, а не лише про її особливість: «незряча людина», «людина з порушенням зору».
Куди звернутися, щоб дитина отримала підтримку в школі?
До інклюзивно-ресурсного центру: там проведуть комплексну оцінку розвитку дитини і дадуть рекомендації щодо навчання.
Маєте запитання? Телефонуйте: +380 97 737 31 71, пн–пт 9:00–17:00.